МАСНИЦЯ: ТРАДИЦІЇ СВЯТА

Колодій, “Бабський тиждень”,“Сирна неділя” та Масниця — все це назви одного народного свята. Можливо, на сьогоднішній день деякі є маловідомими. Проте, важливо розуміти, що в них закладена суть обрядових дій та традицій, які виконувались в останній тиждень перед Великим постом.

Головним атрибутом свята була колодка, від чого і походить назва свята Колодій. Це могло бути поліно або невилика гілочка, яке прикрашали полотном, квітами та стрічками чи просто хустка, стрічка і букетик. Таку річ чіпляли неодруженим дівчатам та парубкам та їхнім батькам. Це несло характер жартівливого покарання. Відзнаку не можна було просто так зняти. Від неї треба було відкупитися. Чоловіки зазвичай ставили могорич, парубки могли дати викуп грішми, дівчата — мали подарувати писанки на Великдень.

Колодку дівчина могла дати тому парубку, який їй був до вподоби. За це він мав її пригостити. Так само і хлопець міг причепити колодку дівчині, натомість чекаючи від неї подарунок. Така форма традиційного спілкування сприяла більш швидкому вибору шлюбного партнера на той час.

Проте, керувало святкуванням Масниці жіноцтво. Недарма цей тиждень в народі ще називали “Бабським”, адже вважалося, що чоловіки не повинні були перечити ні в чому своїм жінкам. Навпаки, навіть схвалювалося, якщо вони жваво брали участь у їхній іграх та жартах.

Кожен день тижневого свята Масниці мав свою назву, ритуали, свій характер звичаїв, обрядів, прикмет і розваг. Це були наче невеликі свята й присвятки у великому святі. Зокрема, на Київщині ці дні називали так: понеділок – окаянний; вівторок – щасливий; середа – бабський; четвер – жирний; п’ятниця – пісний; субота – конечний; неділя – чорний.

Головною подією першого дня Масниці було народження Колодія, коли поліно сповивали як ляльку. Після чого особливо пишно святкували подію. У вівторок Колодія хрестили, в середу “похрищували”, у четвер “Колодій справляв Масляну”, в п’ятницю помирав, у суботу Колодія ховали, а в неділю “притоптували”. Відповідали за дійство також жінки. Заздалегідь підготувавшись, вони збирались у хаті або в шинку «щоб поколодкувати» і розігрували обряд. Окрім того, у понеділок, замотавши колодки в полотно, ходили по вулиці  прив’язували їх всім, хто “завинив”, тобто ще не відгуляв весілля.

Головним частуванням Масниці — були вареники із сиром та сметаною. Вони були символом свята та готувалися протягом усього тижня. В народі говорили, що на Масницю потрібно їсти вареники у маслі, “щоб усе літо і вік жити, як вареник у маслі”.

Ой, Масничко, Масничко,

яка ти східна.

Якби тебе сім неділь,

а посту їдна…

Також пекли гречані млинці, заправлені смальцем. Смажили млинці, засмачуючи їх маслом, налисники, які начиняли сиром, перетертим із яйцем, готували сирники і сирні баби. Варили локшину й галушки на молоці. Робили молочні каші і молочний кисіль та багато ряжанки.

Слід зазначити, що на Масничному тижні їли чимало – і вдома, і в гостях. Досхочу співали й танцювали. Однак, яким би гучним та яскравим не було святкування, люди не переступали дозволених етичних, звичаєвих норм. Вживання горілки регламентувалося та суворо дозувалося, було своєрідним ритуалом.

Наталія ФІТЬ.

Releated Post