У першій нашій статті йшла мова про українські дерев’яні церкви зі спадщинни Юнеско, що знаходяться на території України. Сьогодні ж мова піде про церкви, які знаходяться на теренах Польщі.
Церква святого Архангела Михаїла у Брунарах
(Малопольське воєводство. Збудована у 1830 р.)
Цей дерев’яний храм належить до лемківського типу.
Всередині бароковий іконостас XVIII століття. Збереглися настінні фрески XVIII–XIX ст.
Церква святої Параскеви у Квятоні
(Малопольське воєводство. Збудована у 1810 р.)
Храм є одним з найкращих взірців класичного лемківського стилю. Хоча неодноразово піддавався реконструкції. В інтер’єрі міститься іконостас пензля Михайла Богдановського 1904 року, який цікавий тим, що на ньому зображені святі Володимир та Ольга.
Церква Покрови Богородиці в Овчарах
(Малопольське воєводство. Збудована у 1653 р.)
Також належить до лемківського типу дерев’яної сакральної архітектури..
У 1995 р. церква отримала приз «Prix Europa Nostra» за найкраще збереження пам’ятки.
Починаючи з 1998 р. її спільно використовують римо-католицька й греко-католицька парафія.
Церква святого Якова в Поворознику
(Малопольське воєводство. XVII ст.)
Збудована в лемківському стилі.
Зовнішній вигляд сучасної церкви був сформований у XVI–XVII ст. Однак будівлю значно перебудували під час реконструкції у 1813 р. Церкву перемістили зі старого місця на нове через ризик затоплення. Тоді ж храм розширили.
Храм також цікавий унікальним стінописом пензля Павла Радинського у 1607 р., найдавнішим з-поміж тих, що є в усіх дерев’яних храмах регіону.
Церква святої Параскеви в Радружі
(Підкарпатське воєводство. Кін. XVI -поч. XVII ст.)
Ця сакральна дерев’яна споруда належить до галицького типу.
Конструкція та пропорції церкви такі ж, як і в Церкві Святого Духа в Потеличі. Видно, що обидві споруди будувалися майстрами однієї школи.
Храмовий комплекс в Радружі був у 2010 році потрапив під опіку Музею Кресів в Любачеві.
Церква святого Архангела Михаїла в Смільнику
(Підкарпатське воєводство. Збудована у 1791 р.)
Храм представляє бойківський тип дерев’яного сакрального будівництва.
Цікаво, що село Смільник в роки Національно-визвольних змагань входило до складу Східно-Лемківської Республіки, що проіснувала з 4 листопада 1918 р. до 23 січня 1919 р.
Церква святого Архангела Михаїла – єдина збережена триверха церква бойківського типу на території Польщі. Утім, вона цікава також унікальною іконою Успіння Пресвятої Богородиці, котру датують 1748 р., та розписом кінця ХVІІІ ст.
Церква святого Архангела Михаїла в Туринську
(Підкарпатське воєводство. Збудована у 1803 р.).
Споруджена в лемківському стилі, адже саме тут свого часу було місце компактного проживання українських лемків. Зведена на початку ХІХ ст., згодом її не раз перебудовували та розширювали.
Тут зберігся унікальний іконопис пензля Йосифа Буковчика кінця ХІХ ст. Нині це діючий храм, який належить Польській автокефальній православній церкві.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Хотинці
(Підкарпатське воєводство. Збудована у 1731 р.)
Цей дерев’яний храм репрезентує галицьку школу традиційного храмового будівництва.
Село Хотинець до Другої світової війни було заселене переважно українцями.
У самій святині зберігся стінопис ХVІІІ століття, проте іконостас датують серединою ХVІІ ст.
Сьогодні храм належить греко-католицькій парафії.