ОЛЕНА КУЛЬЧИЦЬКА ЯК ХУДОЖНИК-ЕТНОГРАФ

Олена Кульчицька (1877-1967 рр.) народилася на Тернопільщині в місті Бережани. Пізніше переїхала із родиною на Львівщину. Там здобула художню освіту: спочатку відвідувала Львівську Художньо-промислову школу (1901 р.), потім — приватну студію Станіслава Батовського і Романа Братковського у Львові (1901-1903 рр.). Згодом навчалась у Віденській художньо-промисловій школі (1903-1908 рр.).

Після закінчення навчання викладала малювання в середніх школах Львова та Перемишля. В цей же період відбуваються перші персональні виставки Олени як художниці, які приносять їй успіх.

Олена Кульчицька була чудовим дослідником-краєзнавцем, етнографом і збирачем народного мистецтва. Художниця багато подорожувала по селах у пошуках цінних експонатів народної творчості. Свої враження вона замальовувала на аркушах блокнотів.

У своїх творах-мініатюрах Олена Львівна зображувала сцени з народного побуту та звичаїв. Крім того, багато працювала над ескізами килимів, народних вишивок, прикрас та інших предметів побуту, які виготовлялися в емалі, кераміці, бронзі та різних ткацьких матеріалах.

У 1928—1946 роках Кульчицька подорожує Західною Україною і зафіксовує у своїх роботах побачене. Ці малюнки увійшли пізніше до її альбомів: «Народна архітектура західних областей УРСР» та «Народний одяг західних областей УРСР».

Олена Кульчицька – одна з найкращих українських графіків.  У своїй творчості поєднала давні традиції української гравюри з новими тенденціями тогочасної європейської графіки. Вона створила ілюстрації до «Тіней забутих предків» Михайла Коцюбинського 1929 року видання. Вони є надзвичайно деталізованими та етнографічно точними, адже виконувала малюнки художниця за зразками тогочасних світлин. Сама ж на той час проживала в Перемишлі.

В ілюстраціях Олена Кульчицька відтворила чарівну природу  Гуцульщини: пейзажі гірського масиву Чорногори, краєвиди села Криворівня, а також деталі гуцульського побуту. Окрім того, надзвичайно промальованимм є одяг персонажів повісті, меблі та деталі інтер’єру.

Олена Кульчицька працювала в етнографічному відділі Музею Наукового товариства імені Тараса Шевченка із 1940 року.  У 1951 році шляхом об’єднання НТШ та міського промислового музею був створений Музей етнографії та художнього промислу. Тут вона займалась дослідженням історії українського орнаменту та виконала безліч замальовок народної кераміки, вишивки і тканини, написала роботу про народне малярство на склі.

У 1945-1951 роках була викладачем на кафедрі оформлення книги в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова. Ще у 1947 р. отримала звання професора, а згодом і звання Народного художника України. Стала лауреатом Державної премії України імені Тараса Шевченка.

За кілька років після смерті художниці, у 1971 році у Львові було відкрито Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької.

Наталія ФІТЬ.

Releated Post