Агапій ГОНЧАРЕНКО І ПЕРША ПРАВОСЛАВНА ЛІТУРГІЯ В США

У ХІХ ст. українці поступово почали відкривати для себе Північну Америку, емігруючи до США та Канади. Цей рух став дійсно масовим протягом 1890-х рр., і вже тоді починається облаштування українських церков, перш за все, греко-католицької, в середовищі українських іммігранів. Так, перше богослужіння в США українською мовою здійснив греко-католицький священик Іван Волянський у грудні 1884 р., а в Канаді – теж греко-католик о. Нестор Дмитрів у квітні 1897 р. Переважна більшість українських іммігрантів тоді виїздила з Австро-Угорської імперії та була греко-католиками. Але одним з перших українців, що іммігрували до США, був православний священик Агапій Гончаренко, який прибув до Америки як політичний емігрант ще в 1865 р. Вже в січні того року він став першим священиком-українцем, що відслужив літургію в США.

Андрій Гумницький (мирське ім’я священика) народився в селі Кривин Радомишльського повіту Київської губернії, на території сучасної Житомирщини, 31 (19 за старим стилем) серпня 1832 року. Він походив з родини священика Онуфрія Гумницького та з дитинства готувався до духовної кар’єри. Отримавши початкову освіту, Андрій почав вчитися в Київській духовній семінарії, яку закінчив у 1853 році. За свідченнями біографів, юнак не приділяв особливої уваги дитячим пустощам, і весь вільний час займався освітою, намагався вести аскетичний спосіб життя. Після семінарії він поступив до Києво-Печерської лаври, отримав чернече ім’я Агапій та став секретарем лаврської канцелярії. Але водночас Андрій приділяв чимало уваги соціально-політичній діяльності, з прихильністю ставився до українського національного руху, до творчості Тараса Шевченка. Через це 1857 року його вислали з Києва, зробивши ієродияконом Афінської посольської церкви.

Але і в Афінах Андрій Гумницький не кинув політику, зокрема, листувався з Олександром Герценом щодо політичних свобод у Російській імперії, друкував статті в журналі Герцена «Колокол». У 1860 році майбутнього священика заарештували та відправили до Росії, але йому вдалося втекти на шляху до в’язниці. З Константинополя він їде до Лондона, де продовжує контактувати з російськими політемігрантами, а в 1861 році в «Колоколі» вийшла його стаття на смерть Тараса Шевченка українською мовою, що не було притаманно цьому журналові. Втім, Андрій менш ніж за рік повернувся до Греції, провівши певний час на Афоні та, імовірно, отримавши там священицьку хіротонію. При цьому Священний синод Російської православної церкви на той момент позбавив його сану ієродиякона, і деякі автори-росіяни вважали його рукоположення не дійсним. Священик отримав також грецьке підданство та саме як представник Греції 1 січня 1865 року прибув до Бостона.

Перша служба, яку здійснив о. Агапій, відбулася в приватному приміщенні майбутнього грецького консула в Нью-Йорку Деметріоса Ніколаса Ботассіса вже 2 січня. До того часу в Північній Америці православні літургії здійснювали лише на Алясці, яка тоді ще перебувала в складі Російської Імперії. І от 2 березня 1865 року вперше в історії США відбулася публічна православна літургія, в тому ж Нью-Йорку, в Єпископальній церкві св. Трійці, куди о. Агапія запросив ректор церкви др. Морган Дікс. На службі були присутні близько 80 православних, як греків, так і слов’ян, а також запрошені гості з числа протестантів. Але після з’ясування поганих відносин Агапія Гончаренка з російським урядом та навпаки добрих стосунків із О. Герценом, ані протестантська громада, ні грецька не схотіли конфліктувати з росіянами та припинили співпрацю зі священиком.

Після розриву з грецькою громадою Нью-Йока о. Агапій переїхав на Захід США, оселився в Сан-Франциско, де з 1868 року видавав англо-російську двомовну газету «Alaska Herald – Свобода». На той момент Аляска саме входила до США, священик навіть був присутній на церемонії спущення російського прапору та намагався стати місіонером для місцевих мешканців, в тому числі й через засновану ним першу американську газету для Аляски. Заснована отцем друкарня також видала англо-російський словник для американських службовців на Алясці, оскільки частина населення там розмовляла російською мовою. В другій половині 1870-х років о. Агапій припинив займатися видавничою діяльністю, купив земельну ділянку в Каліфорнії, яку назвав хутір Україна, та перебував там до своєї смерті в 1916 році.

Живучи на хуторі, він продовжив писати, в тому числі написав автобіографічну книгу споминів, яка вийшла друком у 1894 році.

Руслан ХАЛІКОВ.

Releated Post