ОЛЕКСАНДР МУРАШКО – ТВОРЕЦЬ НАЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ

Олександр Мурашко належить до тих небагатьох українських митців межі ХІХ–ХХ століть, значення і роль яких чітко усвідомлювали вже його сучасники. У мистецтві цього бурхливого часу, він посів чи не найпомітніше місце. Масштаб творчості Мурашка визначався не тільки його блискучим малярським талантом, а й прагненням виразити мистецькі ідеї своєї доби.

Олександр Олександрович Мурашко народився 7 вересня 1875 р. Художник свого рідного батька не знав, адже народився поза шлюбом. Майже до 18 років він носив прізвище матері – Марії Крачковської і лише після офіційної процедури всиновлення змінив його на прізвище вітчима.

Перші дванадцять років життя вважаються невідомим періодом в біографії художника. Можемо сказати, що в шестирічному віці рідний брат матері забрав Олександра у свою сім’ю в місто Борзна, що на Чернігівщині. Там його виховувала бабуся.  Коли майбутньому художнику виповнилося вісім, його мати вийшла заміж за Олександра Івановича Мурашка.Тоді Олександр переїхав до Чернігова, де його вітчим Олександр Мурашко володів невеликою іконописною майстернею.

Як людина прагматична, через деякий час вітчим переносить свою майстерню в Київ в той період, коли там почалося оздоблення Володимирського собору. Разом з родиною майбутній художник Саша Крачковський повертається в своє рідне місто.

Олександр Мурашко. Похорон кошового. 1900 р.

Восени 1894 року майбутній митець вступає до Вищого художнього училища при Петербурзькій Академії, а в 1896 стає студентом майстерні Іллі Рєпіна. Олександр пише свою дипломну роботу «Похорон кошового», яка стала своєрідною даниною вчителеві і була єдиним полотном Мурашка на історичну тему. Картина принесла перемогу  молодому студенту – золоту медаль і право на навчання за кордоном за рахунок академії. Відтак, художник продовжує вдосконалювати свої вміння у Парижі та Мюнхені.  Там  він ближче знайомиться з мистецтвом імпресіонізму та ар-нуво та використовує досягнення цих напрямів у своїй творчості.

Олександр Мурашко. Благовіщення. 1907 р.

У 1907 році художник переїжджає до Києва і оселяється в особняку свого батька, що знаходиться за адресою вулиця Мала Житомирська, 14. Тут художник написав свої найвідоміші роботи.

Мурашко яскраво демонструє свій талант на ювілейній виставці першого вчителя та дядька – Миколи Мурашка у 1908 роцi. Для його робіт була відведена окрема зала. Майстер експонував картини: «Карусель», «Кав’ярня», портрети Я. Станіславського, М. Мурашка, «На ковзанці», «На терасі», «На кормі» та інші.

Пізніше, у 1909 році, він отримує золоту медаль на міжнародній виставці у Мюнхені за картину «Карусель», наступного року експонує роботи на Венеційській бієнале. Подальші декілька років  Мурашко був активним учасником мюнхенського сецесіону, провів персональні виставки у Кельні, Дюссельдорфі та Берліні. І, звичайно, активно брав участь у художніх виставках Києва, де його роботи отримували позитивні відгуки. Адже Мурашко відшукав власний індивідуальний стиль у живописі. Він пішов шляхом пошуків та експериментів і поєднав імпресіонізм з реалізмом.

Олександр Мурашко. Дівчина в червоному капелюшку. 1902–1903 рр.

Свою викладацьку діяльність Олександр Олександрович розпочав у Київському художньому училищі в 1909 році і продовжив аж до 1912 року. Вже через рік художник відкриває свою приватну студію.

Після смерті батька в 1910 році Мурашко продає квартиру на Малій Житомирській і купує невеликий будинок з садом на Лук’янівці, де будує майстерню. У 1917 року долучається до відкриття Української академії мистецтв. Мурашко очолює одну з майстерень живопису.

Проте через два роки його життя переривається. Олександра Мурашка вбивають пострілом в потилицю неподалік власного будинку на Лук’янівці червневої ночі 1919 року. Художник загинув на 44 році життя, повний нових ідей і творчих планів. Питання стосовно вбивства Мурашка досі не вирішене. Тодішня преса написала, що «був пограбований і забитий бандитами».  Проте  це трактування не витримує жодної критики. Мистецтвознавці першої половини ХХ сторіччя переконані, що художника застрелили саме з політичних міркувань. Похований Мурашко у Києві на Лук’янівському цвинтарі.

Наталія ФІТЬ.

Releated Post