ХУДОЖНИК ІЗ КОГОРТИ БОЙЧУКІСТІВ

Народився Іван Падалка 15 листопада 1894 р. у селі Жорнокльови Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Драбівський район  Черкаської області). Родина була не багатою, але до здобуття початкової освіти дітей поставилась серйозно. Іван закінчив церковно-парафіяльну школу та двокласну міністерську школу у сусідньому селі Нехайки.

Почав здобувати професійну освіту в художньо-промисловій керамічній школі імені М. В. Гоголя в Миргороді. В цей період його наставником був відомий графік та етнограф Опанас Сластіон. Після цього Іван півроку працював у майстернях при Полтавському етнографічному музеї. Тут він виготовляв копії українських килимів для ткацької майстерні Ханенків на Київщині. У 1913-1917 рр. Падалка навчався у Київському художньому училищі, де працював під керівництвом знаменитого художника Федора Кричевського.

Далі вступив до Української академії мистецтв. Тут Іван навчався в майстерні Михайла Бойчука. Це знайомство вплинуло на подальшу долю Падалки — він став одним із бойчукістів, послідовником самобутнього напряму в українському мистецтві, що започаткував Михайло Бойчук. За основу своїх робіт бойчукісти брали візантійські мозаїки і фрески, ікони Київської Русі, народну українську картину і поєднували усе це з новими, революційними темами.

Іван Падалка. Фотограф. 1927 р.

Закiнчивши у 1920 р. Академiю, Iван Падалка поїхав за направленням у Миргородський художньо-керамiчний технiкум iменi М.В. Гоголя, де викладав керамiчне малювання. У 1922 р. перейшов працювати в Межигiрський художньо-керамiчний технiкум. У 1925 р. Падалку перевели в Харкiвський художнiй технiкум, який потiм був реорганiзований в художньо-промисловий інститут. Тут він працював до 1934 р. У 1934-1936 рр. Падалка — професор живопису в Київському художньому інституті.

В цей же період роботи художника експонувалися на численних всесоюзних, республiканських, і на мiжнародних виставках. Його полотна діставали високу оцінку за кордоном — у Німеччині, Великобританії, Франції, Італії, Данії, Швеції, Чехословаччині, Польщі, Японії.

Художник залишив велику творчу спадщину. Падалка найбільше проявив себе у мистецтві як живописець і як графiк. Зокрема, він iлюстрував «Слово о  полку Iгоревiм», «Кобзар» Т. Шевченка, «Енеїду» I. Котляревського, був автором обкладинок книжок українських та європейських авторів. Працював художник і в технiцi гравюри на деревi.

Найвідоміші живописнi твори художника: «Атака червоної кiнноти», «Фотограф на селi», «Натюрморт», «Циганка», «Портрет Валер’яна Полiщука», «Портрет Василя Седляра», «Портрет Марiї Пасько (дружини)», «Портрет селянина», «Портрет дитини», жiночi портрети, автопортрет.

Ситуація змінюється в 1930-х рр. Ідейно-художні принципи бойчукістів перестають вкладатися в канонізовані рамки «радянського мистецтва». У їхніх роботах на тему повсякденного сільського життя влада почала вбачати «буржуазний націоналізм». У пресі з’являються звинувачення з політичним підтекстом  на адресу Падалки.

Іван Падалка. Збирання помідорів. 1932 р.

У вересні 1936 р. Іван Падалка був заарештований НКВС як «ворог народу». Всi його творчi роботи, рукописи, щоденники, листування, документи, фотографiї були конфiскованi. За сфабрикованими матерiалами, Падалку звинуватили у спiвучастi в дiяльностi контрреволюцiйної органiзацiї.

13 липня 1937 р. вiдбувся суд, після чого художника розстріляли.

Наталія ФІТЬ.

 

Releated Post