АРМІЯ УНР

Армія Української Народної Республіки, або як  подається в історичній літературі та дослідженнях – Армія УНР, Наддніпрянська Армія, Дієва Армія – це  збройні сили УНР в період українських національно-визвольних змагань 1917–1921 років, формування, створені на основі українізованих частин російської армії, також з загонів добровольців, корпусу «київських» або «білоцерківських» Січових Стрільців, командиром яких був Євген Коновалець, «вільного козацтва» та колишніх військовополонених-галичан.

Історія регулярного українського війська розпочинається улітку 1917 року, разом з розвалом південно-західного фронту, де перебувало до 2,.5 мільйонів українських солдатів Російської імператорської армії, хоча ще в квітні 1917 р. розпочався процес утворення частин Вільного Козацтва, які наприкінці 1917 р. – початку 1918 р. вели героїчну боротьбу проти наступаючих червоногвардійських загонів. У серпні 1917 р. українізований 34 корпус російської армії під командуванням генерала Павла Скоропадського був перейменований у Перший Український Корпус, а у вересні – з 6-го російського армійського корпусу сформовано Другий Січовий Запорізький Корпус. Саме ці два українізовані корпуси стали кістяком армії нової досить таки молодої української республіки.

У листопаді 1917 р. комендант київської воєнної округи полковник В. Павленко поклав початок створенню української гвардії, сформувавши у Києві дві сердюцькі дивізії. Наприкінці 1917 р. з полонених галичан у Києві був створений окремий піхотний Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, незабаром перейменований в Курінь Січових Стрільців, а з березня 1918 р. було створено окремий полк цього збройного формування армії УНР.

У листопаді 1917 для управління всіма збройними силами України було сформовано Український генеральний військовий штаб. 16 січня 1918 р. на засіданні Малої Ради було прийняте рішення про створення народної армії, яке однак втілювалося в життя дуже повільно. Наприкінці січня – початку лютого 1918 на підступах до Києва розгорнулися запеклі бої з наступаючими більшовицькими військами.

Столицю України обороняли Гайдамацький Кіш Слобідської України, Курінь Січових Стрільців, Помічний Студентський Курінь та інші невеликі військові загони. Залишивши Київ, всі українські частини крім Гайдамацького Коша в були об’єднані в Окремий Запорізький загін під командуванням генерала К. Присовського, чим було покладено початок формуванню регулярної армії.

Структура армії станом на 1918 р.:

  • 1-ша та 2-га Українські дивізії (Синьожупанники)
  • Перша козацько-стрілецька (Сірожупанна) дивізія
  • Сердюцька дивізія
  • 1-й Волинський корпус
  • 2-й Подільський корпус
  • 3-й Херсонський корпус
  • 4-й Київський корпус
  • 5-й Чернігівський корпус
  • 6-й Полтавський корпус
  • 7-й Харківський корпус
  • 8-й Катеринославський корпус
  • Перша Українська дивізія Синьожупанників

             

У березні – квітні 1918 р. армія налічувала близько 15 тисяч вояків, 60 гармат, 250 кулеметів.

Сергій ІЛЬЧИШИН.

Releated Post