ПІСНЯ, ЯКА СТАЄ АКТУАЛЬНОЮ СЬОГОДНІ

21 жовтня, день смерті відомого українського поета Олександра ПІДСУХИ. І ми знову згадуємо про його творчість.
На вірші Олександра Миколайовича було написано багато пісень. Але найвідоміша з них – «Ровесники».
Слова цієї пісні стають актуальними у наші дні, коли йде російсько-українська війна і там гинуть молоді батьки, яких вдома чекають діти.

Про створення цієї пісні Олександр ПІДСУХА згадував:

«… У 1946 р. я був демобілізований із армії і приїхав до рідного села Ніжиловичі на Макарівщині. В розмові з односельцями буквального першого ж дня довіджався про досить сумні речі, зокрема, про те, що майже всі діти моєї вулиці, не діждалися з війни батьків. Я знаю, що таке війна, пройшов фронтовими дорогами від Кавказу до Альп, бачив на власні очі тисячі смертей, воєнні жахи й руйнації. І все ж найдужче вразило те, що я дізнався від земляків. Подумати лишень! Майже всі діти моєї вулиці – сироти, батьків своїх ледве пам’ятають або й не пам’ятають зовсім.

Не пам’ятаю вже, як воно сталося, але скоріше за все під враженням від чергових відвідин рідного села в голові народився рядок: «Батьку, ми ровесники з тобою». Саме так. Саме ровесники. Адже батьки сьогоднішніх батьків загинули в молодому віці. Рядок не давав спокою, потягнув за собо інші:

Батьку, ми ровесники з тобою,

Обірвав свинець твої літа,

Над твоєю двадцять третьою весною

Вічність… вічність проліта.

Розминулися ми навік з тобою.

Ти мене не бачив, я – тебе.

У моєї долі, долі молодої

Небо… Небо голубе

Це початок. Більше не було ні рядка. Якогось дня в Спілці письменників зустрічаю Олександра Білаша. Він поспитав, чи не знайдеться в мене цікавого тексту для пісні. Читаю йому ті вісім рядочків. Слова йому сподобалися, і він на незакінчений текст створив мелодію, того ж вечора й наспівав мені по телефону. Довелося роботу над віршем прискорити.

Батьку, в серце крадуться тривого,

Заслоняє тінь мою зорю.

Без вагання я пройду твої дороги,

Подвиг… Подвиг повторю.

Ой літа, в будущину простерті,

Не даруйте ранньої зими.

Хоч вві сні з’явися батьку, із безсмертя,

Сина… сина обійми.

Мелодія вийшла хвилюючою, цілком відповідала драматизмові, закладеному в тексті…»

Пісня була в репертуарі багатьох співаків зокрема народного артиста Анатолія Мокренка, заслуженого артиста Віктор Женченка, вокально-інструментального ансамблю «Кобза».

Пропонуємо вам прослухати пісню у виконанні Олега ДОРОША: 

Releated Post