ЯК УКРАЇНЦІ ДЕНЬ КАТЕРИНИ СВЯТКУВАЛИ

Зимовий цикл церковних свят супроводжувався в українській традиції великою кількістю обрядів та звичаїв. Молодь використовувала цю пору для ближчого знайомства, щоб до наступного сезону весіль підібрати собі майбутню дружину чи чоловіка. Тому часто парубочими та дівочими громадами влаштовувались вечорниці, гадання-ворожіння та інші хатні розваги.

Окремо розрізняли традиційно дівочі та парубочі свята. До перших і належало Свято Катерини, яке вважалось днем «дівочої долі». Що ж було прийнято робити в цей день?

Починали готуватись до нього завчасно. Напередодні кожна дівчина у своїй хаті гадала – приворожувала хлопця. Спочатку їй потрібно було до сходу сонця вийти на вулицю і зрізати вишневу гілку в саду та поставити її в воду. Коли гілка до Різдва, чи до Маланки, розів’ється і зацвіте – є всі шанси вийти заміж того ж року. Також ввечері клали під подушку різні листочки: дубовий, кленовий, ясеновий, грабовий та яблуневий. Кожний дівчина іменувала його певним хлопцем і вірила, що який витягне – то саме того їй доля присудила. Звечора треба було думати про судженого і з цією думкою заснути. Вірили, що доля  покаже судженого уві сні.

Зранку, до сходу сонця, дівчата ходили  по воду до криниці. Якщо доносили воду додому і не розливали по дорозі – то був знак на добре й щасливе життя чи майбутнє одруження. В цей день дівчата уважно прислухалися до розмов перехожих, по яких потім гуртом віщували долю.

М. Пимоненко. Ворожіння. 1893 р.

 Найголовнішим дійством на Катерини був звичай «кликати добру долю». Всі дівчата сходилися до хати, де зимовими вечорами влаштовувались вечорниці. Там варили пшоняну кашу. Коли сутеніло, загортали горщик з кашею у рушник і виходили до воріт «кликати Долю». Кожна дівчина по черзі тримала в руках цей горщик, інколи легенько стукала ним об ворота і гукала: «Доле, ходи до нас вечеряти». Потім всі прислухалися, чи не чути десь у селі якихось голосів, чи «одізвалася Доля». На Галичині дівчата під час вечері зі жменею каші вибігали потайки надвір, кидали кашу на дах і кликали свого судженого кашу їсти.

До речі, в цей день влаштовували «пісні» вечорниці, адже вже почався Різдвяний (Пилипівський) піст. Окрім каші готували хіба-що борщ. На такі вечорниці хлопці могли приходити без запрошення. Вони відповідали на «заклики» дівчат і самі підходили  до «вечерничної» хати. Заходили в сіни й гукали: «Добривечір, пань-матко, вся чесна громадо й хата, чи дозволите завітати до хати, привітати, поздоровити з Катериною!». Заходили тільки з хлібом, який клали на стіл. Після вітань «вечернична мати» запрошувала  всіх сідати за стіл. Перед цим хлопці влаштовували своєрідну гру: брали в одну руку один горіх, у другу – два, ховали руки за спину й питали по черзі дівчат: «Чіт чи лишка». Дівчина повинна була вгадати в якій руці у хлопця «чіт», тобто пара, торкнувшись своєю рукою до руки парубка. Якщо вгадає – сідає з ним поруч біля столу.

Побутувала ще одна схожа гра-гадання, коли хлопці виходять у сіни, а дівчата, перешіптуючись, обирають собі назву певної квітки: рожа, лілея, м’ята, рута, любисток, роман-зілля, півонія, зозулені черевички тощо. Потім закликають хлопців назад. Вечернична мати оголошує парубкам, які саме  в хаті є «квітки», а ті вгадують і по черзі сідають з дівчиною за вечерю.

І. Рєпін. Вечорниці. 1881 р.

Цікаво, що хлопці дотримувались суворого посту до вечорниць, щоб доля послала добру дружину. Тому в цей вечір смакували приготоване з особливим апетитом.

Коли всі зайняли свої місця –- починали співати пісень, переважно про долю. На ці вечерниці не прийнято було кликати музик, як і не дозволялось приносити горілку. Натомість молодь вигадувала різні ігри, щоб весело провести вечір.

Після вечері вже були спільні ігри-гадання. Наприклад, хлопці виходили в сіни, де отаман (старший парубок, що очолював громаду) зав’язував очі кожному охочому.  В той час дівчата розбіались по хаті, аби їх було складно спіймати і починали гукати «Доля тут!». Хлопці, відповідно, намагалися їх зловити. Після закінчення гри-гадання, всі розходились по своїх домівках.

Як бачимо, свято Катерини було святом молоді в українців. В цей день влаштовувались вечорниці та різноманітні ігри-гадання. Крім того, як дівчата так і жінки зверталися до святої Катерини з молитвою і просили її про щасливий шлюб та злагоду в сім’ї.

Наталія ФІТЬ.

Releated Post