ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ РОЗСТРІЛЯНОГО ГЕНІЯ

25 листопада 1937 р. трагічно пішов з життя Микола Івасюк (1865 –1937). Його розстріляли  у Києві після арешту органами НКВС. Згадуючи життя і творчість видатного художника, хочеться наголосити на його особливих творчих здобутках та важливих біографічних моментах, які сформували таку непересічну особистість.

Майбутній живописець народився  виріс у звичайній родині у невеликому містечку  Заставна, що на Буковині. Обравши фах, Микола вступає до Чернівецької вищої реальної школи, де навчається у 1877–1884 рр. Тут викладав професіонал свої справи та знаний на той час художник Юстин Пігуляк. Саме він стає для Івасюка вчителем та наставником у сфері живопису. Дослідники вважають, що під впливом Пігуляка, який до речі був активним громадським діячем,  Микола все ж зосереджується на історичному жанрі в живописі, зокрема створює картин на теми національно-визвольної боротьби українського народу.

Івасюк продовжує вдосконалювати свою майстерність у Віденській та Мюнхенській Академії мистецтв із 1884 р.  аж до 1897 р. Під час навчання у Мюнхені  він знайомиться з художником-баталістом Юзефом Брандтом, який згодом стає його близьким другом. Він допомагає Миколі у складний час, дозволяє працювати у своїй майстерні, користуватись домашньою бібліотекою і навіть шукає дня нього замовлення.

Микола Івасюк щоліта подорожував Буковиною, Галичиною і Поділлям, зафіксовуючи побачене у своїй творчості. Після закінчення навчання все ж повертається на Буковину, де відбуваються  перші персональні виставки художника. Тут Івасюк викладав для дорослих курси малювання і креслення,  і в 1898 р. разом із Юстином  Пігуляком заснував першу на Буковині рисувальну школу для «талановитої, але бідної молоді».

Найкращою картиною мистця вважають полотно на історичну  тематику – «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ». Над нею художник працював упродовж двадцяти років (1892–1912). До відома, площа картини – 24 кв. м (5,5 х 3,5 м). «То моя найважливіша мета, яку я собі поставив», – писав  художник про цю роботу  письменнику Осипу Маковею.

Картина зображує момент, коли Хмельницький зупинився  перед Софійським собором, де його зустрічають митрополит і духовенство. Його урочистість передана барвистими, насиченими кольорами, дрібними деталями, майстерно виконаними портретами всіх героїв полотна.

М. Івасюк. В’їзд Богдана Хмельницького в Київ.

Доречно  згадати такі  картини на батальну тематику як  «Богдан Хмельницький під Зборовом», “Битва під Хотином», «Богун під Берестечком».

Слід сказати, що Микола Івасюк  працював також у жанрі портрета. З-поміж кращих виділяють  такі портрети – «Юрій Федькович», «Ольга Кобилянська», «Автопортрет» .

Не  покидав Івасюк і іконопису. Його іконостаси можна побачити у Заставні, Кіцмані та в буковинських селах.

Крім того, художник створив і безліч жанрових картин —  «Поцілунок», «Відпочинок», «Жнива», «Буковинець», «Мати», «Без хліба», «Бідна селянська хата» та багато інших.

М. Івасюк. Поцілунок. 1910 рік.

В 1919 р. Івасюк жив переважно у Львові. Цього ж року уряд Директорії УНР доручив йому створення оригіналів для поштових марок УНР. Відомо, що за його малюнками було випущено шість марок таких номіналів: 2 гривні (українка із жовто-блакитним прапором), 3 гривні (українська хата), 5 гривень (упряжка з волами), 30 гривень (Полуботок у в’язниці), 50 гривень (козак-бандурист), 80 гривень (запорозькі байдаки у морі), 200 гривень (вітряк). Марки було надруковано у Відні.

У 1925 р. художник переїздить до Києва. Спочатку працює на кафедрі мистецтвознавства Всеукраїнської академії наук, а 1927 року переходить на роботу в бюро преси Всеукраїнського фото кіноуправління (ВУФКУ). Тут він створює художні плакати для фільмів та працює над малюнками для журналу «Кіно».

М. Івасюк. Кіноплакат «Сорочинський ярмарок». 1927 р.

З 1928 до початку 1930 рр. Івасюк працював художником постановочного цеху на Київській кінофабриці, потім як науковий працівник підвідділу графіки картографічного відділу Всеукраїнського будівельного інституту.

З часом художника почали піддавати жорсткій критиці за «буржуазні ухили» в мистецтві. Після чого, в 1937 р.  Миколу Івасюка заарештували органи НКВС. За одними даними, розстріляний у Биківні, за іншими даними – в Жовтневому палаці. Похований у Биківні під Києвом. Посмертно реабілітований «за відсутністю складу злочину» у 1980 р.

Загалом в Україні є не більше 15 картин Івасюка, а більшість полотен знаходиться у приватних колекціях і музеях Польщі, Німеччини, Австрії, Румунії і Канади. Доля більшості робіт художника, яких налічується заголом близько 500 – досі невідома.

Наталія ФІТЬ.

Releated Post