У першій половині XIX століття в Чорнобилі існувало три православних церкви: Іллінська, Миколаївська і Богородицька. У серпні 1849 року Миколаївська і Богородицька церкви згоріли під час пожежі в Чорнобилі. У 1857 році на місці Миколаївської церкви побудували дерев’яну церкву імені Різдва Богородиці. У 1930-х роках, на жаль, і ця церква […]

Читати далі  

Як ми знаємо, у традиційному суспільстві основна соціальна функція жінки реалізовувалася у родинній сфері. Тут вона виступала у ролі дружини, матері та бабусі. При цьому, на ній лежало безліч господарських зобов’язань. Про все це поговоримо детальніше.

Читати далі  

Вишгородська ікона Божої Матері, відома також під назвою Володимирської, є однією з найбільш шанованих православних ікон, що збереглися з давньоруських часів. Найімовірніше, візантійського (або київського, візантійської школи) походження, на сьогодні вона збегігається в Москві та є однією з найважливіших святинь РПЦ. Проте історія ікони пов’язана з великим князем київським Мстиславом […]

Читати далі  

Події Помаранчевої Революції та Революції Гідності ще раз довели всьому світові про високу активність українців до самоврядування. Такі риси нам були притаманні ще з часів Русі-України. Не став винятком і період Другої світової війни, коли навіть за складних умов українці прагнули до власного самоврядування та створювали свої республіки.

Читати далі  

24 квітня 1646 року було укладено Ужгородську церковну унію. 63 православних священики в присутності католицького єпископа Дьордя Якушича підписали акт унії в Ужгородському замку. Ця подія стала початком історії закарпатської греко-католицької спільноти, яка існує і досі, переживши численні кризи, як і греко-католики інших регіонів України.

Читати далі  

Тема Великодня присутня у творчості багатьох українських художників, серед яких — Костянтин Трутовський, Микола Пимоненко, Іван Труш, Ярослав Пстрак, Олена Кульчицька, Юрій Павлович, Віктор Зарецький тощо. Вони показали, як виглядали українці у цей святковий день, як люди готували свої великодні кошики та як розважались. Розглянемо кілька найбільш знакових робіт нижче.

Читати далі  

Миколу Пимоненка називають «співцем українського села». Дійсно, на його картинах, ми можемо побачити українців такими, якими вони були в різних моментах життя – під час весілля, свят чи то праці. Художник з надзвичайною точністю відтворював в своїх роботах традиційні обряди, вбрання та українську природу. 

Читати далі  

На заключному етапі війни багато примусових робітників мобілізованих на спорудження оборонних укріплень, за різних обставин опинилися в самому епіцентрі бойових дій, ризикували власним життям під час бомбардувань, артобстрілів, наступальних дій.

Читати далі  

Люди вірили, що без чіткого виконання обрядових елементів у повному обсязі, щасливе життя подружжя не буде забезпеченим. Тому кожна дія у весіллі була спрямована на те, щоб «запрограмувати» благополуччя майбутньої родини. Відтак ставились до цього надзвичайно серйозно і відповідально.

Читати далі  

Історія національно-визвольної боротьби українського народу знає чимало священиків, які займалися активною політичною та просвітницькою діяльністю, свідома громадянська позиція яких накладалася на готовність служити й жертвувати собою заради людей та ідеї. Отець Августин Волошин один з них – теолог і просвітник, який у складні часи взяв на себе відповідальність за тяглість […]

Читати далі