Наполовину німець, наполовину українець, який погано володів українською, але, тим не менше, виступав за українізацію шкільництва – саме таким запам’ятався сучасникам Агенор Артимович – відомий педагог, вчений-філолог та громадсько-політичний діяч.

Читати далі  

У ХІХ ст. українці поступово почали відкривати для себе Північну Америку, емігруючи до США та Канади. Цей рух став дійсно масовим протягом 1890-х рр., і вже тоді починається облаштування українських церков, перш за все, греко-католицької, в середовищі українських іммігранів. Так, перше богослужіння в США українською мовою здійснив греко-католицький священик Іван […]

Читати далі  

Олександр Ферапонтович Саєнко – український художник, що отримав світове визнання. Доказ цьому, що сторіччя генія у 1999 році відзначалося на міжнародному рівні за рішенням ЮНЕСКО. Творчість Саєнка дійсно є самобутньою та новаторською. Попри те, що художник ще в дитинстві втратив мову і слух, це не завадило йому здобути творчу професію […]

Читати далі  

Український наїв – напрямок у живописі, який знаходиться в процесі відкриття митців, що його репрезентують. Він не так давно потрапив у поле зору дослідників. Ми знаємо вже добре відомих художниць – Марію Приймаченко та Катерину Білокур, – які створили власний неповторний та впізнаваний стиль. Проте окрім них, існує величезний пласт художників-самоуків, […]

Читати далі  

Микола Сеньковський зажив слави фотомитця ще за життя. Його ім’я було добре відомим за межами України. Від народження він не був частиною карпатськосвітуго, але його зображення із краєвидами Гуцульщини та колоритні портрети її мешканців  розповсюджувались як поштові листівки по всій Європі. 

Читати далі  

30 червня 1941 р. відбулася подія, яка не тільки вкарбувалася в українську історію, а й уможливила її подальше існування. Мова йде про Акт відновлення Української Держави, виголошений з балкону будинку «Просвіти» у Львові Ярославом Стецьком, членом Організації Українських Націоналістів революціонерів під проводом Степана Бандери і головою Українського Державного Правління.

Читати далі  

Свято Купала чи Купайла — свято краси, молодості й самоочищення. Раніше головна прив’язка за датою ставилася до дня літнього сонцестояння. Тож свято припадало на час найкоротших ночей і найдовших днів, коли життєві сили природи досягають свого апогею. 

Читати далі  

5 липня 1439 р., після тривалої підготовки, в ході роботи Ферраро-Флорентійського церковного собору було досягнуто рішення щодо відновлення єдності Східної та Західної церков. Наступного дня, 6 липня було підписано церковну унію між представниками церков, і папа Євген IV видав спеціальну буллу Laetentur Caeli, яка мала стати припиненням розколу. З візантійського […]

Читати далі