Колодій, “Бабський тиждень”,“Сирна неділя” та Масниця — все це назви одного народного свята. Можливо, на сьогоднішній день деякі є маловідомими. Проте, важливо розуміти, що в них закладена суть обрядових дій та традицій, які виконувались в останній тиждень перед Великим постом. Головним атрибутом свята була колодка, від чого і походить назва […]

Читати далі  

В 1778 році 22 травня в Чернігівському гродському суді розглядалася справа колодника – козацького сина Григорія Свириденка щодо вбивства підданого монастиря Новгородського Макара Вовка дочки Христини.

Читати далі  

23 лютого в Івано-Франківському обласному музею визвольної боротьби ім. С. Бандери вже вшосте відбулися історико-літературні читання, присвячені пам’яті Михайла Дяченка («Гомін», «Марко Боєслав») – поета, публіциста й ідеолога УПА.

Читати далі  

Коли ми чуємо про зимові бої УПА, насамперед, уява малює нам вистежену, або виказану сексотом криївку серед лісу з нечисленною кількістю бійців на зимівлі, яких оточили переважаючі сили МГБ.

Читати далі  

В жовтні 1750 року при донесенні в полкову Прилуцьку канцелярію городовий війт Прилуцький Остап Соломаха повідомив, що в ратуш було подано донесення калузького купця Афанасія Желоховцова про трьох підозрілих людей з відшуканими при них конями, рушницями і речами, також російськими і польськими монетами.

Читати далі  

Казимир Малевич народився в Києві 11 лютого 1879 року. Довгий час вважалося, що місцем народження художника був будинок по вулиці Бульонскій, 15, яку пізніше перейменовували на вулицю Боженка. Зараз вона називається вулицею Казимира Малевича. Але рік тому стало відомо, що художник народився в маєтку своєї тітки на вулиці Жилянській (орієнтовно […]

Читати далі  

В лютому 1942 року в місті Пінську відбувся собор православного духовенства на чолі з архієпископами Полікарпом (Сікорським) та Олександром (Іноземцевим), які представляли Православну церкву Польщі. На цьому соборі було висвячено українських єпископів і відбулася друга спроба створення Української автокефальної православної церкви, перший провід якої був майже весь знищений на той […]

Читати далі  

Українська «околична шляхта» розселилась на території давньої Овруччини. Зараз це такі райони Житомирської області — Овруцький, Коростенський, Народицький, Малинський, Лугинський, Олевський. Шляхтичі тут володіли присадибними господарствами, але самі працювали на власній землі. Відтак, у «шляхетських» селах практично не було кріпацтва. Із мешканців не збирали податків, і єдине, що від них вимагалося, – […]

Читати далі