Селяни купували намисто на ярмарках та у спеціальних торгових рядах у великих містах. Виготовленням прикрас займались місцеві ремісники-ювеліри. Крім того, їх завозили з інших країн. На території України у ХІХ — на початку ХХ століття побутували різноманітні шийні та нагрудні оздоби: коралі, баламути, намисто з бурштину, скла та бісеру, дукачі […]
Метка: Наталія Фіть
У народі існувало переконання, що кожна сім’я повинна мати дітей, адже головною метою життя та найвищою цінністю було продовження роду: «А як не росте й одна дитина, то на старості трудна година». Про важливе значення цієї функції свідчать, зокрема, весільні побажання: «Бодай на вас добра година та грошей торбина, а […]
Як ми знаємо, у традиційному суспільстві основна соціальна функція жінки реалізовувалася у родинній сфері. Тут вона виступала у ролі дружини, матері та бабусі. При цьому, на ній лежало безліч господарських зобов’язань. Про все це поговоримо детальніше.
Тема Великодня присутня у творчості багатьох українських художників, серед яких — Костянтин Трутовський, Микола Пимоненко, Іван Труш, Ярослав Пстрак, Олена Кульчицька, Юрій Павлович, Віктор Зарецький тощо. Вони показали, як виглядали українці у цей святковий день, як люди готували свої великодні кошики та як розважались. Розглянемо кілька найбільш знакових робіт нижче.
Миколу Пимоненка називають «співцем українського села». Дійсно, на його картинах, ми можемо побачити українців такими, якими вони були в різних моментах життя – під час весілля, свят чи то праці. Художник з надзвичайною точністю відтворював в своїх роботах традиційні обряди, вбрання та українську природу.
Люди вірили, що без чіткого виконання обрядових елементів у повному обсязі, щасливе життя подружжя не буде забезпеченим. Тому кожна дія у весіллі була спрямована на те, щоб «запрограмувати» благополуччя майбутньої родини. Відтак ставились до цього надзвичайно серйозно і відповідально.
Народна ікона – особливе духовно-сакральне та мистецьке явище в українській культурі. Такі ікони віддзеркалювали народний менталітет та фольклор. Святі на цих «образах» рідко суворі та аскетичні, навпаки — їхні обличчя добрі та радісні, часто з помітною усмішкою. Можна сказати, що народні ікони відрізнялись від канонічних наївним трактуванням образів святих, спрощеною […]
Сергій Васильківський, Костянтин Трутовський, Микола Пимоненко, Іван Айвазовський, Опанас Сластіон, Іван Похитонов, Петро Левченко та Олександр Мурашко – художники, серед безлічі творів яких ми можемо знайти українські зимові пейзажі, зображення буденних та святкових днів українців ХІХ — початку ХХ століття. Розглянемо деякі з них.
В статті розглянемо основні елементи верхнього одягу, який побутував на території України у ХІХ – на початку ХХ ст. Так як взимку завжди було багато свят, зимовий одяг українців був особливо яскравим. Його часто красиво оздоблювали та прикрашали, тому святковий одяг одягали виключно на свята, а буденний використовували на щодень. […]
Пилипівський піст розпочинається 28 листопада і триває аж до настання Різдва Христового. За ці майже шість тижнів завершується осінній цикл народного календаря та розпочинається зимовий. Не зважаючи на велику кількість свят, люди у цей час дотримуватися певних правил поведінки та режиму харчування, не влаштовували гучних святкувань та не справляли весіль. […]